Розуміючи важливість адвокаційної діяльності в Польщі, «Український дім» бере активну участь у формуванні суспільно-культурного дискурсу щодо міграційної політики, представляє українську спільноту та відстоює її інтереси перед органами влади.
Контакт для журналістів
E-mail: [email protected]
Адвокаційна команда
E-mail: [email protected]
Актуальна діяльність
Запрошуємо дізнатися про найновішу адвокаційну діяльність фонду “Український дім”
Звернення до Міністерства національної освіти та видавництва "Nowa Era" щодо підручника з географії для 6 класу || 29 квітня 2025 року
Український дім звернувся до Міністерства національної освіти та видавництва „Nowa Era” щодо підручника з географії для 6 класу початкової школи, авторства Томаша Рахвала, Романа Маляжа та Давіда Щипінського, виданого у 2019 році видавництвом Nowa Era у Варшаві. У розділі, присвяченому Україні, підручник містить стереотипні та неправдиві твердження, які відтворюють наративи російської пропаганди. Ми звертаємося з проханням замінити фрагменти, що стосуються України, на правдиву, перевірену інформацію, а також — за можливості — вилучити цей підручник з обігу.
⬇️⬇️⬇️
Клікніть, щоб ознайомитися з текстом
„My, Fundacja Ukraiński Dom, wyrażamy głębokie zaniepokojenie, sprzeciw i dezaprobatę wobec treści dotyczących współczesnej historii Ukrainy zawartych w podręczniku geografii dla klasy 6 szkoły podstawowej “Planeta Nowa 6” autorstwa Tomasza Rachwała, Romana Malarza i Dawida Szczypińskiego, wydanego w 2019 roku przez Wydawnictwo Nowa Era w Warszawie.
Z przykrością stwierdzamy, że podręcznik dopuszczony do użytku szkolnego (numer ewidencyjny w wykazie MEN: 906/2/2019), w rozdziale „Sąsiedzi Polski”, zawiera nierzetelne informacje, które nie odzwierciedlają rzeczywistości. Treści te kształtują u polskich uczniów zniekształcony, stereotypowy obraz wschodniego sąsiada, a co szczególnie niepokojące, promują tezy rosyjskiej propagandy wykorzystywanej w wojnie przeciwko Ukrainie oraz w hybrydowej agresji wobec Europy.
Na stronie 154 wspomnianego podręcznika opisano nijaki „konflikt na Półwyspie Krymskim”. Autorzy z Wydawnictwa Nowa Era sugerują, że konflikt ten wynikał z niezadowolenia „ludności rosyjskojęzycznej” ze zmiany władzy w Ukrainie, która rzekomo „poparła zajęcie Krymu przez Rosję”. Pominięto jednak kluczowy fakt, że Półwysep Krymski został zajęty przez rosyjskie siły zbrojne, a tzw. referendum w sprawie przyłączenia Krymu do Rosji przeprowadzono z rażącymi naruszeniami prawa, co uniemożliwia uznanie jego wyników za wyraz woli lokalnej ludności. Wydarzenia, które w Polsce i na świecie są jednoznacznie uznawane za okupację i nielegalną aneksję terytorium Ukrainy, zostały przedstawione jako efekt wewnętrznego konfliktu w Ukrainie, co zniekształca rzeczywisty obraz sytuacji.
Również na stronie 155 zminimalizowano rolę Rosji w powstaniu tzw. quasi-republik ludowych na Donbasie oraz w rozwoju ruchów separatystycznych. Agresja Rosji wobec Ukrainy w 2014 roku, prowadzona m.in. poprzez działania pośrednie, została ukazana przez autorów jako przede wszystkim konflikt wewnętrzny między Ukrainą a zwolennikami niepodległości „republik ludowych”, przeciwnikami zmiany władzy centralnej i integracji europejskiej. Dopiero w dalszej kolejności wspomniano o wsparciu Rosji, które umożliwiło separatystom utrzymanie kontroli nad częścią obwodów donieckiego i ługańskiego, lecz pominięto kluczową rolę Rosji w inicjowaniu i eskalacji konfliktu. W omówionych wcześniej przypadkach wyraźnie widoczne jest świadome pomniejszanie lub przemilczanie agresywnych działań Rosji. Z kolei na stronach 156–157, przy analizie skutków konfliktów, autorzy Wydawnictwa Nowa Era przedstawiają Ukrainę w sposób przesadnie negatywny, jako kraj pogrążony w głębokim kryzysie, niewydolny i niestabilny. Takie ujęcie nie tylko zniekształca rzeczywistość, lecz także utrwala wśród polskich uczniów niekorzystne stereotypy na temat Ukrainy. Rzeczywiście, gospodarcze konsekwencje rosyjskiej agresji z 2014 roku były poważne. Jednak już od 2016 roku, czyli na trzy lata przed powstaniem podręcznika, obserwowano wyraźną poprawę sytuacji. Przykładowo, PKB Ukrainy wynosiło 190,5 mld USD w 2013 roku, w 2015 roku spadło do 90,1 mld USD, ale w 2018 roku (najnowsze dane dostępne dla autorów) osiągnęło 130,9 mld USD. Podobny trend dotyczył poziomu ubóstwa: w 2013 roku 8,4% populacji żyło w ubóstwie, w 2015 roku odsetek ten wzrósł do 15%, ale w 2018 roku spadł do 9,4%. Wzrost odnotowano także w sektorze turystyki, o którym autorzy obszernie piszą: w 2013 roku Ukrainę odwiedziło 7,8 mln zagranicznych turystów, w 2015 roku liczba ta zmalała do 1,7 mln, ale w 2018 roku wzrosła do 2,2 mln. Autorzy podręcznika najwyraźniej zignorowali te dane, kreując obraz Ukrainy jako kraju skrajnie biednego, bez perspektyw, z którego masowo emigrują mieszkańcy. Niestety, należy zauważyć, że tego typu teksty mogą pojawiać się nawet przy bardzo starannym podejściu autorów do materiału. Z niejasnych powodów podstawa programowa z geografii dla klasy 6 jest skonstruowana w taki sposób, że sąsiedzi Polski muszą być opisywani przez autorów podręczników nie tyle z perspektywy geograficznej (krajobraz, geografia zasobów naturalnych, rzek, jezior, rozmieszczenie i różnorodność ludności), co z perspektywy krajoznawczej, a nawet politologicznej. W przypadku Ukrainy opis ten dodatkowo kreuje jej obraz jako kraju wyjątkowo problematycznego. Dlatego, korzystając z okazji dyskusji nad podręcznikiem Wydawnictwa Nowa Era, uważamy za konieczne nie tylko wezwanie do wycofania podręcznika z 2018 roku i uwzględnienia uwag w nowych wydaniach, ale także apelujemy o przegląd podstawy programowej. Miałoby to na celu zapewnienie, że autorzy polskich podręczników nie będą w przyszłości zmuszeni do utrwalania stereotypu Ukrainy jako kraju osłabionego konfliktami językowymi i narodowościowymi, pogrążonego w nieustannym kryzysie i niezdolnego do funkcjonowania jako państwo”.
29 kwietnia 2025
Підсумки конференції «Освіта дітей з досвідом вимушеної міграції з України» за участі SzkoUA
✅ 25 квітня 2025 року в Університеті Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві відбулася міждисциплінарна наукова конференція, присвячена освіті дітей з досвідом вимушеної міграції з України. Захід зібрав представників академічних кіл, громадських організацій, органів державного управління, керівництва шкіл, педагогічного персоналу, а також студентів і студенток.
Під час зустрічі були представлені результати досліджень, проведених у Варшавській Українській Школі (SzkoUA).
SzkoUA була створена Українським домом та Клубом католицької інтелігенції у квітні 2022 року як кризова ініціатива у відповідь на прибуття до Польщі великої кількості біженців з України — переважно дітей — унаслідок повномасштабної війни. Школа виникла як відповідь на освітні потреби дітей і їхніх учителів. У 2023/2024 навчальному році в ній було запроваджено інноваційну модель бінарного навчання, що реалізується паралельно у двох освітніх системах — українській та польській.
Учасників і учасниць конференції було запрошено до спільного обговорення розробленої освітньо-інтеграційної моделі. Ключовим елементом програми стала панельна дискусія за участі експертів та експерток з державного та громадського секторів.
➡️ У рамках панелі під назвою «Різні моделі підтримки освіти дітей з досвідом міграції в Польщі та у світі» обговорювалися виклики та ефективні стратегії підтримки дітей з міграційним досвідом. Дискусію модерувала Малгожата Стодульна з організації Save the Children Polska, а серед панелісток були:
– д-р Ганна Ахремович (Вроцлавський університет),
– Йоанна Господарчик (Бюро освіти Управління м. Варшави),
– Мирослава Керик (Український Дім),
– Антоніна Міхаловська (Клуб католицької інтелігенції / SzkoUA),
– Александра Полесек (UNICEF).
Панель надала багатовимірне бачення сучасної освітньої практики та політик як у Польщі, так і на міжнародному рівні.
Цінною частиною заходу також став практичний тренінг для вчителів і вчительок з навчання польської мови як іноземної або другої. Конференція мала не лише науковий, але й мережевий (networking) характер і завершилася врученням сертифікатів про участь.
Організаторами події були Університет Кардинала Стефана Вишинського, Факультет гуманітарних наук UKSW та Школа польської мови та культури для іноземців UKSW у співпраці з численними партнерами, зокрема «Українським домом», Варшавською Українською Школою та Фундацією Save the Children.
25 квітня 2025
Зустріч Робочої групи з питань співпраці з громадськими організаціями при МВСіА
Відбулося перше засідання Робочої групи з питань співпраці з громадськими організаціями при Міжвідомчій групі з питань міграції. Коаліцію організацій національних меншин і мігрантів (KOMM) на ньому представляла президентка Фундації «Український дім» Мирослава Керик.
Зустріч Робочої групи була присвячена обговоренню Плану імплементації Міграційної стратегії Польщі на 2025–2030 роки. Варто нагадати, що сама Міграційна стратегія була ухвалена без проведення громадських консультацій, тому громадські організації з задоволенням сприйняли можливість висловити свої думки уряду хоча б на етапі обговорення плану реалізації.
Під час першого засідання особливу увагу було приділено питанню злочинності в мігрантському середовищі. Представники та представниці громадянського суспільства підкреслили, що дискусія про мігрантську злочинність не повинна зосереджуватися виключно на правопорушниках з міграційним походженням, але має також враховувати й жертв злочинів серед мігрантів.
15 квітня 2025 r.
Засідання Робочої групи з питань освітньої інтеграції при Міністерстві національної освіти
Мирослава Керик взяла участь у черговому засіданні Робочої групи з питань освітньої інтеграції дітей – громадян України при Міністерстві національної освіти.
Під час зустрічі було представлено фінальну версію Урядової програми з вирівнювання освітніх можливостей дітей та молоді з України «Школа для всіх» на 2024/2025, 2025/2026 та 2026/2027 навчальні роки.
Робота над впровадженням програми — яка передбачає, зокрема, відшкодування витрат на працевлаштування міжкультурних асистентів у польських школах, підвищення кваліфікації психологів, що працюють із дітьми з досвідом вимушеного переселення, а також фінансування воркшопів для всієї шкільної спільноти щодо побудови більш інклюзивного середовища — тривала пів року й наразі перебуває на завершальному етапі.
14 квітня 2025 r.
Більше міжкультурних асистентів у польських школах після ухвалення програми «Школа для всіх»
Після шести місяців роботи Рада Міністрів Республіки Польща приступила до розгляду проєкту постанови про Урядову програму вирівнювання освітніх можливостей для дітей та молоді з України «Школа для всіх» на 2024/2025, 2025/2026 та 2026/2027 навчальні роки. Проєкт передбачає збільшення кількості міжкультурних асистентів, які будуть підтримувати учнів з досвідом біженства або міграції та їхніх батьків/опікунів у повсякденному шкільному житті. Посада міжкультурного асистента в школах передбачена польським законодавством вже понад рік. Досі працевлаштування на цю посаду фінансували неурядові організації. Ця постанова Ради міністрів дозволяє використовувати кошти ЄС з програми «Підтримка формальної освіти дітей та молоді з України» Європейських фондів суспільного розвитку, завдяки яким органи місцевого самоврядування зможуть фінансувати витрати на працевлаштування міжкультурних асистентів у своїх школах протягом наступних трьох років. Після ретельних консультацій з громадською стороною, на її прохання було змінено ключову ідею проєкту — державна підтримка поширюватиметься на всю шкільну спільноту, а не лише на дітей біженців з України.
З текстом проєкту Державної цільової програми забезпечення рівних освітніх можливостей для дітей та молоді України «Освіта для всіх» на 2024/2025, 2025/2026 та 2026/2027 навчальні роки можна ознайомитися за посиланням:
https://legislacja.rcl.gov.pl/projekt/12392153/katalog/13098279
https://www.gov.pl/web/edukacja/szkola-dla-wszystkich
Квітень 2025 р.
Українська мова як друга іноземна у польських школах
Від березня 2025 року з ініціативи Посольства України в Польщі реалізується інформаційна кампанія, спрямована на громадян України, які проживають у Польщі, та осіб українського походження, включаючи громадян Польщі та інших країн. Метою кампанії є заохочення батьків та/або законних опікунів до вибору української мови як одного з варіантів обов’язкового вивчення другої іноземної мови в польських школах. Фонд «Український дім» активно підтримує цю ініціативу, долучаючись до її поширення та координації. Кампанія вже приносить свої плоди – у квітні одна середня школа у Вроцлаві оголосила, що українська мова буде постійно включена до навчальної програми як друга іноземна мова.
Дізнатися більше про програму: https://naszwybir.pl/ukrayinska-mova-pavlo-levchuk/
Березень 2025 р.
Мирослава Керик була призначена членкинею Ради з питань громадської користі VIII каденції
З радістю ділимося чудовою новиною! Президентка нашого фонду, Мирослава Керик, була призначена членкинею Ради з питань громадської користі VIII каденції! Це велике визнання й доказ вдячності за її багаторічну діяльність на благо громадянського суспільства та підтримку української спільноти в Польщі.
Ми переконані, що це чудове рішення, і Мирослава з повною відповідальністю підійде до поставленого завдання, додаючи в роботу Ради свій неоціненний досвід та відданість справі. Щиро вітаємо й бажаємо успіхів у реалізації цієї важливої місії!
4 жовтня 2024 р.
Джерело: ngo.pl
Адвокаційні документи
Звернення до Міністерства національної освіти Польщі та видавництва "Nowa Era" в справі підручника з географії для 6 класу || 29 квітня 2025
Український дім звернувся до Міністерства національної освіти Польщі та видавництва “Nowa Era” щодо підручника з географії для 6 класу початкової школи, авторства Томаша Рахвала, Романа Маляжа та Давіда Щипінського, виданого у 2019 році видавництвом Nowa Era у Варшаві. У розділі, присвяченому Україні, підручник містить стереотипні та неправдиві твердження, які відтворюють російську пропаганду. Ми звертаємось із проханням замінити ці фрагменти на коректну та перевірену інформацію, а також, за можливості, вилучити цей підручник з обігу.
⬇️⬇️⬇️
“My, Fundacja Ukraiński Dom, wyrażamy głębokie zaniepokojenie, sprzeciw i dezaprobatę wobec treści dotyczących współczesnej historii Ukrainy zawartych w podręczniku geografii dla klasy 6 szkoły podstawowej Planeta Nowa 6 autorstwa Tomasza Rachwała, Romana Malarza i Dawida Szczypińskiego, wydanego w 2019 roku przez Wydawnictwo Nowa Era w Warszawie.
Z przykrością stwierdzamy, że podręcznik dopuszczony do użytku szkolnego (numer ewidencyjny w wykazie MEN: 906/2/2019), w rozdziale “Sąsiedzi Polski”, zawiera nierzetelne informacje, które nie odzwierciedlają rzeczywistości. Treści te kształtują u polskich uczniów zniekształcony, stereotypowy obraz wschodniego sąsiada, a co szczególnie niepokojące, promują tezy rosyjskiej propagandy wykorzystywanej w wojnie przeciwko Ukrainie oraz w hybrydowej agresji wobec Europy.
Na stronie 154 wspomnianego podręcznika opisano nijaki „konflikt na Półwyspie Krymskim”. Autorzy z Wydawnictwa Nowa Era sugerują, że konflikt ten wynikał z niezadowolenia „ludności rosyjskojęzycznej” ze zmiany władzy na Ukrainie, która rzekomo „poparła zajęcie Krymu przez Rosję”. Pominięto jednak kluczowy fakt, że Półwysep Krymski został zajęty przez rosyjskie siły zbrojne, a tzw. referendum w sprawie przyłączenia Krymu do Rosji przeprowadzono z rażącymi naruszeniami prawa, co uniemożliwia uznanie jego wyników za wyraz woli lokalnej ludności. Wydarzenia, które w Polsce i na świecie są jednoznacznie uznawane za okupację i nielegalną aneksję terytorium Ukrainy, zostały przedstawione jako efekt wewnętrznego konfliktu w Ukrainie, co zniekształca rzeczywisty obraz sytuacji.
Podobnie na stronie 155 zminimalizowano rolę Rosji w powstaniu tzw. quasi-republik ludowych na Donbasie oraz w rozwoju ruchów separatystycznych. Agresja Rosji wobec Ukrainy w 2014 roku, prowadzona m.in. poprzez działania pośrednie, została ukazana przez autorów jako przede wszystkim konflikt wewnętrzny między Ukrainą a zwolennikami niepodległości „republik ludowych”, przeciwnikami zmiany władzy centralnej i integracji europejskiej. Dopiero w dalszej kolejności wspomniano o wsparciu Rosji, które umożliwiło separatystom utrzymanie kontroli nad częścią obwodów donieckiego i ługańskiego, ale pomija kluczową rolę Rosji w inicjowaniu i eskalacji konfliktu.
W omówionych wcześniej przypadkach wyraźnie widoczne jest świadome pomniejszanie lub przemilczanie agresywnych działań Rosji. Z kolei na stronach 156–157, przy analizie skutków konfliktów, autorzy Wydawnictwa Nowa Era przedstawiają Ukrainę w sposób przesadnie negatywny, jako kraj pogrążony w głębokim kryzysie, niewydolny i niestabilny. Takie ujęcie nie tylko zniekształca rzeczywistość, ale także sprzyja utrwalaniu wśród polskich uczniów niekorzystnych stereotypów na temat Ukrainy.
Rzeczywiście, gospodarcze konsekwencje rosyjskiej agresji z 2014 roku były poważne. Jednak już od 2016 roku, czyli na trzy lata przed powstaniem podręcznika, obserwowano wyraźną poprawę sytuacji. Przykładowo, PKB Ukrainy wynosiło 190,5 mld USD w 2013 roku, w 2015 roku spadło do 90,1 mld USD, ale w 2018 roku (najnowsze dane dostępne dla autorów) osiągnęło 130,9 mld USD. Podobny trend dotyczył poziomu ubóstwa: w 2013 roku 8,4% populacji żyło w ubóstwie, w 2015 roku odsetek ten wzrósł do 15%, ale w 2018 roku spadł do 9,4%. Wzrost odnotowano także w sektorze turystyki, o którym autorzy obszernie piszą: w 2013 roku Ukrainę odwiedziło 7,8 mln zagranicznych turystów, w 2015 roku liczba ta zmalała do 1,7 mln, ale w 2018 roku wzrosła do 2,2 mln. Autorzy Wydawnictwa Nowa Era najwyraźniej zignorowali te dane, tworząc obraz Ukrainy w oczach polskich uczniów jako skrajnie biednego kraju bez perspektyw, z którego masowo emigrują mieszkańcy i który nie radzi sobie z bieżącymi wyzwaniami.
Niestety, należy zauważyć, że tego typu teksty mogą pojawiać się nawet przy bardzo starannym podejściu autorów do materiału. Z niejasnych powodów podstawa programowa z geografii dla klasy 6 jest skonstruowana w taki sposób, że sąsiedzi Polski muszą być opisywani przez autorów podręczników nie tyle z perspektywy geograficznej (krajobraz, geografia zasobów naturalnych, rzek, jezior, rozmieszczenie i różnorodność ludności), co z perspektywy krajoznawczej, a nawet politologicznej. W przypadku Ukrainy opis ten ma dodatkowo przedstawiać ją jako kraj wyjątkowo problematyczny. Dlatego, korzystając z okazji dyskusji nad podręcznikiem Wydawnictwa Nowa Era, uważamy za konieczne nie tylko wezwanie do wycofania podręcznika z 2018 roku i uwzględnienia uwag w nowych wydaniach, ale także do przeglądu podstawy programowej. Miałoby to na celu zapewnienie, że autorzy polskich podręczników nie będą w przyszłości zmuszeni do utrwalania stereotypu Ukrainy jako kraju osłabionego konfliktami językowymi i narodowościowymi, pogrążonego w nieustannym kryzysie i niezdolnego do funkcjonowania jako państwo”.
Підтримуємо відкритий лист ECRE || квітень 2025
Перед обличчям значних скорочень фінансування громадянське суспільство закликає інституційних і приватних донорів активізувати зусилля та співпрацювати із громадськістю для забезпечення функціонування систем притулків/тимчасового житла у Європі.
Ми підписали відкритий лист ECRE (Європейської ради у справах біженців та вигнанців) щодо скорочення американської гуманітарної допомоги.
Лист, адресований Європейській комісії, державам-членам та приватним донорам, попереджає про серйозну кризу в системі притулків/тимчасового житла у Європі, спричинену скороченням американського фінансування, та закликає європейські інституції надати підтримку. Її відсутність може призвести до руйнування сектору притулків/тимчасового житла у Європі.
Ознайомитися з документом можна ➡️ тут
Громадські організації закликають уряд вжити заходів проти расизму, дезінформації та насильства || 8 квітня 2025 р.
Громадські організації висловлюють свій протест проти зростання атмосфери расизму та ксенофобії, а також супутніх актів насильства. Останній такий випадок стався 3 квітня в осередку проживання осіб з досвідом біженства в Червоному Бору: група озброєних чоловіків напала на осіб, які проживають у центрі.
Спільно закликаємо до:
- переслідування злочинів на ґрунті ненависті;
- протидії дезінформації;
- публічного засудження расизму, ісламофобії, ксенофобії та антисемітизму;
- створення освітніх кампаній;
- співпраці держави з громадськими організаціями.
Повний текст звернення польською мовою ➡️ тут
Polityka migracyjna Polski – główne kierunki i założenia
W świetle braku polityki migracyjnej ze strony polskiego rządu, razem z innymi członkami Konsorcjum Organizacji Społecznych Działających na Rzecz Migrantów i Migrantek, Fundacja współtworzy projekt: „Polityka migracyjna Polski – główne kierunki i założenia”.
Proponowana przez nas polityka migracyjna opiera się na dwóch fundamentalnych założeniach:
Podkreślanie i przypominanie znaczenia godności ludzkiej, która jest podstawą wszelkich praw oraz która powinna przyświecać działaniom instytucji publicznych, powołanych do zapewnienia ochrony i odpowiedniego wsparcia wszystkim osobom przebywającym na terenie Polski, niezależnie od ich narodowości.
Wzmacnianie poczucia solidarności Polek i Polaków z innymi ludźmi oraz budowanie wspólnoty wszystkich osób, które mieszkają na terytorium Polski, niezależnie od ich statusu prawnego, narodowości czy innych cech osobistych.
https://konsorcjum.org.pl/
Apel o solidarną pomoc
Razem ze Związkiem Ukraińców w Polsce wystosowaliśmy apel, dziękując Polsce i Polakom za pomoc okazaną osobom uchodźczym w związku z eskalacją wojny. Jednocześnie apelowaliśmy do władz o to, aby wsparcie otrzymali wszyscy uciekający od wojny – niezależnie od rasy, religii czy narodowości.
100 dni od inwazji Rosji na Ukrainę. Lista wyzwań dla Polski
Razem z Konsorcjum Organizacji Społecznych Działających na Rzecz Migrantów i Migrantek przygotowaliśmy listę głównych wyzwań dla Polski w związku z upływem 100 dni od eskalacji wojny na Ukrainie.
Бюлетень
Запрошуємо ознайомитися з бюлетенями Українського дому — ми ділимося в них актуальними знаннями фонду про виклики, з якими стикаються наші бенефіцієнти: люди з досвідом біженства та міграції з України. У бюлетенях також пропонуємо законодавчі рішення для позитивних змін у житті мігрантської спільноти в Польщі.
№ 6 вересень — жовтень 2024 року
Aktualne tematy w biuletynie:
• I CENTRUM WSPARCIA Fundacji „Ukraiński Dom”
• Dział „Infolinia i Punkt Konsultacyjny”
•Dział „Mieszkania”
• Dział „Aktywizacji zawodowej”
• Dział „Asystentów rodzin”
• II PODSUMOWANIE 2024: krótko na temat ludzi i ustaw
№5 жовтень — листопад 2024р
Przedstawiamy Państwu nasz nowy biuletyn, przygotowany w języku ukraińskim, aby zapewnić łatwiejszy dostęp do ważnych informacji dla ukraińskich rodzin mieszkających w Polsce. Biuletyn dotyczy wyzwań, z jakimi mierzą się ukraińskie dzieci w polskim systemie oświaty.
№4 липень — серпень 2024
Aktualne tematy w biuletynie:
- Fundacja Ukraiński Dom w liczbach
- Ukraińscy rodzice a polska szkoła
- Szkoły ukraińskie w polskim systemie oświaty
– Ukraińska Szkoła Sobotnia
– Warszawska Szkoła Ukraińska: SzkoUa - Badanie “Ukraińskie dzieci w polskiej szkole: nadzieje i obawy”
№3 травень — червень 2024р
Aktualne tematy w biuletynie:
- Ukraiński Dom w liczbach
- Czerwiec 2024 – Miesiąc Dziecka
- Dzieci w Centrum Wsparcia
– Pytania dotyczące dzieci
– Dzieci-beneficjenci - Historia beneficjenta
- Działania dla Dzieci i Młodzieży
- „Aktywny Rodzic” i cudzoziemcy
- Lex Kamilek
№2 березень — квітень 2024
Aktualne tematy w biuletynie:
- Ukraiński Dom w liczbach
- Centrum Wsparcia
– Sezon rozliczeń PIT
– Groźba utraty kwaterunku
– Problemy systemowe - Centrum Spotkań
- Zakwaterowanie uchodźców i nowelizacja specustawy
– Zmiany w prowadzeniu MZZ (miejsc zbiorowego zakwaterowania) – art. 12
– O uchyleniu wsparcia 40+ – art. 13
– O zmianach w prawie do eksmisji uchodźców — art. 68
№1 січень — лютий 2024р
Aktualne tematy w biuletynie:
- Ukraiński Dom w liczbach
- Centrum wsparcia
- Trzy nowele do specustawy
