НОВА КАРТОГРАФІЯ, АБО СКІЛЬКИ КІЛОМЕТРІВ ДО ЛІНІЇ ФРОНТУ. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ

12 жовтня (неділя)
17:00, Варшава, вул. Заменгофа, 1
Реєстрація: https://forms.gle/wSzEYU21V4Mi86kH9
➡️ З Варшави до Херсона 1300 км — стільки ж, скільки до Цюріха чи Брюсселя. Чи впливає географія на наше ставлення до війни?
➡️ На черговій зустрічі-дискусії подивимося відео з Херсона — 2023, 2024, 2025 — та поговоримо з учасниками та учасницями з різних країн, яким саме є цей вплив. Чому люди з відносно безпечних територій їдуть в Україну, аби побачити її на власні очі? Чому люди в Україні накривають дороги рибальськими сітками, аби убезпечитися від дронів, але не виїжджають? Чи можуть європейці, маючи різний досвід війни, порозумітися, а якщо так — в який спосіб?
За участі:
✅ Оля Михайлюк — медіа-художниця, Агенція АртПоле (Київ)
✅ Джош Плоу — письменник, редактор і куратор. Засновник Фонду «Ziemniaki»
✅ Артур Вурстен (ARSÈNE) — швейцарський митець, що проживає у Варшаві. Під час перебування на мистецькій резиденції в Бакоті (Україна) картографував особисту географію із місцевою громадою.
✅Іва Колодзєйска — антропологиня та біологиня, котра багато років проводить дослідження стосунків людей та рослин в Польщі, Румунії, Україні та Дагестані.
✅ Кирило Жарковський — урбаніст та архітектор, викладач Варшавської політехніки, викладач урбаністичних занять для дітей в “Українському домі”.
✅ Ірина Курочка — адміністраторка Українського дому, волонтерка організації “Odwaga nie zna granic”.
✅ Катерина Прищепа — журналістка, дослідниця, волонтерка.
➡️ Модерація: Бенжамін Коуп – програмний директор Українського дому, дослідник критичної урбаністики.
➡️ Під час зустрічі заплановане пряма трансляція з Херсону.
➡️ Документальне відео — Оля Михайлюк
На обкладинці нашої події — фото, зроблене бійцем на Торецькому напрямку. Птахи роблять гнізда з оптоволокна від дронів. Наслідки воєнних дій для природи будуть довготривалими – ґрунти й води забруднені, міграційні шляхи тварин порушені. Шляхи людей також. Через дрони, які все частіше фіксують в повітряному просторі, європейці починають надавати перевагу іншим видам транспорту.
В Україні, де вже понад три роки немає пасажирських літаків, почастішали удари по Укрзалізниці та міжміським трасам. Люди й тварини мусять постійно винаходити нові рішення. Птахи використовують оптоволокно в будівництві, екологи замислюються над використанням побутового сміття, що лишається після обстрілів, урбаністи розробляють концепції захищених та безбар’єрних міст. Люди й птахи адаптуються до умов війни, прокладають нові маршрути, створюють нові взаємозв’язки.
Одним з прикладів нових взаємозв’язків є ком’юніті, які утворюються, аби плести захисні сітки для ЗСУ. Окрім безпосередньої допомоги фронту, для когось це є способом соціалізуватися, для когось — попрацювати руками й відірватися від важких думок, для когось — бути причетним до спільного руху. У великих містах і невеличких селах, в скаутських клубах, церквах і спортзалах плетуться маскувальні сітки, які потім передають на фронт в Україну. Різні техніки й кольори для різних потреб, напрямків і сезонів. І це також нова картографія, нова неформальна мережа і справа, що об’єднує. Наскільки це є розповсюдженим в Польщі?
*Це друга зустріч в межах дискусійного клубу, ініційованого Українським домом у Варшаві спільно з київською Агенцією АртПоле. Запрошуємо до участі всіх небайдужих — як митців, вчених і активістів у ролі спікерів, так і всіх зацікавлених, адже дискусія відкрита. Щоб ділитися свіжими спостереженнями з України, обмінюватися думками, підтримувати взаємозв’язки.

Zobacz nadchodzące wydarzenia!