Скільки українок та українців у Польщі користується державним медичним страхуванням NFZ?

Згідно зі статтею 37 спеціального закону про допомогу громадянам України, українські біженці в Польщі, які мають активний статус “UKR” у реєстрі PESEL, мають доступ до польської системи охорони здоров’я на тих самих підставах, що й застраховані особи. На практиці це означає, що українські біженці можуть користуватися державною медициною в Польщі, не сплачуючи стандартних страхових внесків.
Ситуація, коли частина мешканців отримує доступ до медичних послуг, не сплачуючи за них, викликає дедалі більше питань і породжує не завжди обґрунтовані закиди в тому, що українські біженці обтяжують польську систему охорони здоров’я, відповідають за довгі черги до лікарів, а також займаються “медичним туризмом”, покращуючи своє здоров’я, проходячи тут, у Польщі, безплатно ті процедури, за які б мали платити в Україні.
Спробуємо з’ясувати, чи мають ці закиди підґрунтя в цифрах.
У 2024 році польський Національний Фонд Здоров’я витратив на всі свої потреби близько 193 млрд злотих. З них витрати на медичну допомогу для осіб з PESEL UKR становили близько 747 млн злотих, тобто приблизно 0,38%. Якщо ж взяти до уваги, що приблизно з 990 тис. зареєстрованих біженців близько 257 тис. зареєстровано в Управлінні соціального страхування, тобто працюють абсолютно легально і сплачують також внески на своє медичне страхування, то цифру 747 млн слід зменшити приблизно на чверть, а то й більше, враховуючи, що половина осіб з PESEL UKR – це діти, які б за звичайних умов були застраховані батьками, що працюють.
Отже, можливо, Національний Фонд Здоров’я витрачає на українських біженців і небагато, але чи активно вони користуються цією можливістю, збільшуючи черги до лікарів і змушуючи громадян, які сплачують внески, чекати на потрібні медичні послуги довше? Якби це було так, то час очікування на гарантовані медичні послуги мав би різко зрости у 2022 році, коли кількість зареєстрованих біженців сягнула майже 1,5 млн осіб, трохи зменшитися у 2023 році, коли кількість біженців впала до 0,9 млн осіб, і залишатися стабільним у 2024 році. Що ж ми маємо в реальності? У 2019 році середній час очікування становив 3,8 місяця, у 2021 – 3,4 місяця, у 2022 – 3,6, далі у 2023 – 3,5 і нарешті у 2024 – 4,2 місяця. Тобто в роки найбільшого напливу біженців зростання часу очікування було незначним, і на нього не вплинула наявність 1,5 млн нових потенційних пацієнтів.
Добре, але залишається ще одне питання, скоріше етичне. Чи використовують українці можливість безплатного лікування в Польщі з метою загального догляду за здоров’ям – записуються на операції, які були б платними в Україні, лікують хронічні захворювання або займаються безплатною профілактикою свого здоров’я?
Дані Головного управління статистики та Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців показують, що ні. У четвертому кварталі 2024 року лише 49% усіх опитаних біженців повідомили дослідникам про наявність потреб, пов’язаних з охороною здоров’я, причому переважна більшість стосувалася гострих захворювань (що починаються швидко і швидко закінчуються одужанням або смертю), а не хронічних захворювань (що тривають роками). Це підтверджують і дані Міністерства охорони здоров’я: з 344 153 пацієнтів з PESEL UKR, які в першій половині 2024 року скористалися послугами державної медицини, лише 23 386 лікувалися стаціонарно, тобто перебували якийсь час у лікарні (6% усіх пацієнтів), решта лікувалася амбулаторно (53 311 осіб), а їхній контакт з польською медициною закінчився на візиті до сімейного лікаря (123 112 осіб, або 35% усіх пацієнтів). З профілактичних програм скористались всього 533 пацієнти.

Zobacz nadchodzące wydarzenia!