Із 23 червня триває законодавча робота над черговими змінами до так званого українського спецзакону. Оскільки цей закон є основним правовим актом, що регулює умови перебування громадян України, які рятуються від війни та її наслідків на території Польщі, зміни до нього викликають велику зацікавленість з боку організацій, які підтримують біженців і мігрантів, зокрема Фонду «Український дім».
На жаль, законодавчий процес відбувається у прискореному режимі. Громадські організації мали лише 48 годин на подання своїх зауважень. У першу чергу часовий тиск виник через те, що чинна версія спецзакону діє до 30 вересня 2025 року, а отже, залишається обмаль часу на проходження всіх необхідних законодавчих процедур.
Урядовий проект змін передбачає: продовження чинності закону до 4 березня 2026 року; впорядкування шляхів переходу зі статусу тимчасового захисту до інших форм легального перебування (наприклад, карта тимчасового перебування, карта CUKR); зміну критеріїв надання тимчасового захисту; зміну умов проживання в Центрах колективного розміщення (OZZ).
Більше про заплановані зміни можна прочитати в матеріалі порталу «Наш Вибір» – https://naszwybir.pl/zminy-do-spetszakonu-6/
Незважаючи на стислі строки, уряд цього разу продемонстрував відносно високу відкритість до критики та діалогу з громадянським суспільством. Три постулати Фонду «Український дім», що збігалися з пропозиціями інших організацій, були враховані в остаточному проекті закону:
До 4 березня 2026 року продовжено період, упродовж якого українські психологи можуть надавати допомогу своїм співгромадянам у Польщі без необхідності нострифікації диплома.
Внесено важливе уточнення, що співоплата за проживання в OZZ стосується лише тих пенсіонерів, які отримують польську пенсію.
Обмеження, за яким карту перебування (з метою виконання роботи) на рік за пільговими умовами можна отримати лише один раз, стосуватиметься тільки тих громадян України, які ще не мали такої карти.
Найгостріша проблема, однак, залишається невирішеною – ініціатор змін наполягає на продовженні дії спецзакону лише до 4 березня 2026 року, тобто лише на шість місяців. Причиною такого рішення називають європейські процедурні обмеження: документ, який продовжує дію загальноєвропейського рішення про тимчасовий захист, ще не затверджено остаточно, тож польський законодавець не має юридичних підстав, щоби вже зараз продовжити дію спецзакону до березня 2027 року.
Залишається сподіватися, що після завершення європейських законодавчих процедур зміни до спецзакону буде негайно ініційовано, а уряд не чекатиме до останнього моменту, щоби актуалізувати його положення.
