Починаючи 2026 рік, ми хочемо озирнутися назад і проаналізувати попередній, 2025 рік – вже четвертий рік війни в Україні, а отже, і четвертий рік активної допомоги Українського дому особам з досвідом біженства з України, які проживають у Польщі. Цей рік був насичений змінами у Польщі: президентські вибори в червні, після яких ксенофобські настрої щодо українців стали нормою; новелізація «українського спецзакону», яка відбулася в останній момент, містила чергові скорочення допомоги і була оголошена Президентом Республіки Польща як останній закон, що підтримує біженців з України. На ситуацію біженців також вплинули світові події: скасування програм допомоги Сполучених Штатів після президентських виборів мало величезний і негативний вплив на весь гуманітарний сектор у світі, що на практиці означало закриття менших фондів і значне скорочення витрат на підтримку діяльності більших гуманітарних НУО.
Водночас воєнна ситуація в Україні постійно погіршувалася – інтенсивно окуповувалися нові території, змушуючи українців залишати свої домівки, а міста по всій Україні щодня піддавалися все більш жорстоким атакам, що руйнували інфраструктуру міст і призводили до численних жертв серед цивільного населення.
Подібні негативні тенденції можна було спостерігати також у змінах внутрішньої політики Польщі щодо підтримки біженців з України. У 2025 році громадськості було представлено три проекти поправок до так званого українського спецзакону. Два з них були прийняті, але тільки один набув чинності після підписання Президентом Республіки Польща. Легальність перебування громадян України, які знайшли в Польщі притулок від війни та її наслідків, була продовжена до 4 березня 2026 року. Водночас в остаточній редакції нормативного акту обсяг підтримки біженців був значно обмежений і зведений до забезпечення права на роботу без дозволу, можливості ведення господарської діяльності на загальних засадах та доступу до системи соціальної допомоги.
Від 2026 року сімейні виплати (800+) будуть надаватися виключно тим дітям-іноземцям, батьки або опікуни яких сплачують внески до Фонду соціального страхування (ZUS). Крім того, доступ до охорони здоров’я для осіб, які не застраховані в Національному фонді охорони здоров’я (NFZ), було суттєво обмежено.
Проєкт закону про скасування положень закону про допомогу громадянам України у зв’язку з збройним конфліктом на території цієї держави та про внесення змін до деяких законів (UD345), який з’явився в останні дні 2025 року, йде ще далі. З усіх форм загальної підтримки, що діяли на початку 2022 року, він залишає лише забезпечення легальності перебування та можливість працевлаштування і ведення господарської діяльності без необхідності отримання дозволу. Особи, які мають право на особливий захист (наприклад, належать до вразливих категорій або перебувають у скрутному життєвому становищі), також можуть розраховувати на допомогу центрів соціального забезпечення, дуже обмежений доступ до медичних послуг без сплати внесків до NFZ та проживання в спеціальних центрах протягом терміну дії загальноєвропейської директиви про тимчасовий захист для жителів України, тобто до 4 березня 2027 року. Варто підкреслити, що останнє не стосується новоприбулих біженців.
Протягом усього 2025 року чиновники та законодавці систематично звужували коло осіб, які мали право на пряму допомогу, а не тільки на можливість легального проживання та працевлаштування в Польщі. У версії закону, яка має набрати чинності на початку 2026 року, виключено можливість оренди доступного за ціною житла (участі у витратах на OZZ), отримання допомоги на виховання дитини та користування безкоштовною медичною допомогою або придбання ліків за пільговими цінами, зокрема для опікунів осіб з інвалідністю, багатодітних матерів, дітей осіб з інвалідністю, осіб з нестабільною зайнятістю, а також дітей з сімей, які утримуються іншим членом сім’ї, ніж їхній офіційний опікун.
У 2026 році ми очікуємо:
Прийняття положень про скасування “українського спецзакону”. На жаль, ці зміни мають на меті обмежити підтримку біженців та призначити 4 березня 2027 року останнім днем функціонування інституту тимчасового захисту, наданого в Польщі жертвам російської агресії.
Прийняття нового закону про громадянство, який, найімовірніше, подовжить необхідний термін легального перебування в Польщі, необхідний для його отримання.
Презентації першої польської інтеграційної стратегії, яка визначить мінімальний обсяг підтримки, яку польська держава повинна забезпечити для кращого ознайомлення з польським правом, звичаями та традиціями, а також надасть чітке визначення поняття «добре інтегрований громадянин».
