Перипетії програми «Школа для всіх»

З 2024 року в польських школах офіційно запроваджено посаду міжкультурного асистента. Це фахівець, який виконує роль посередника між іноземними учнями, їхніми батьками та шкільною адміністрацією, підтримуючи їхню інтеграцію в шкільне середовище, а в ширшій перспективі — у польське суспільство. Завдяки йому діти та батьки з-за кордону можуть легше висловлювати свої потреби, користуючись рідною мовою й розраховуючи на розуміння свого культурного контексту. Водночас вчителі отримують підтримку у роботі з учнями іноземного походження, що також допомагає запобігати потенційним конфліктам.
Присутність асистента сприяє подоланню мовних і культурних бар’єрів, а також побудові мостів взаєморозуміння. Він виступає посередником як між польськими та іноземними дітьми, так і між їхніми батьками. На сьогодні більшість учнів з-за кордону — це діти з України, тому значна частина асистентів орієнтована саме на підтримку цієї групи.
Навесні 2025 року в польських школах працювало 543 міжкультурних асистенти. Ця кількість є вкрай недостатньою. За оцінками, один асистент повинен припадати на близько 20 учнів. Відтак, з огляду на приблизно 150 тисяч учнів-біженців з України, потреба становить до 7600 асистентів. Основною перешкодою для розширення їхнього штату є нестача фінансування в бюджетах органів місцевого самоврядування, які відповідають за утримання шкіл.
У відповідь на ці виклики було створено програму «Школа для всіх» — спільний проєкт Польщі та Європейського Союзу. ЄС, як головний донор, мав фінансувати працевлаштування нових асистентів і компенсувати витрати на вже найнятих фахівців. Передбачалося, що вже в навчальному році 2024/2025 до роботи приступлять близько 1600 асистентів. Робота над програмою тривала з грудня 2024 року й завершилася у квітні 2025 року представленням її остаточного варіанту.
Попри це, до червня 2025 року уряд не запустив програму, не надавши чітких пояснень причин затримки. Наприкінці червня ситуація загострилася в контексті ширших політичних подій: віцеміністерка Йоанна Муха, відповідальна за реалізацію програми, подала у відставку, пояснивши її, зокрема, відсутністю підтримки програми з боку уряду. Повідомлення про можливу відмову від програми шокувало громадські організації. Під загрозою опинилося не лише майбутнє інтеграції іноземних учнів, а й доля 543 асистентів, які вже працюють у школах. Багато з них були найняті школами та неурядовими організаціями «в кредит» — у сподіванні на відшкодування коштів у межах державної програми.
Після широкого розголосу в ЗМІ уряд запевнив, що не має наміру відмовлятися від ідеї підтримки інтеграції. Після незначних змін проєкт повернувся — вже під новою назвою: «Дружня школа», як державна програма, що продовжує реалізацію початкових цілей.
15 липня програму було затверджено під зміненою назвою “Дружня школа” https://www.gov.pl/web/edukacja/rusza-rzadowy-program-wyrownywania-szans-edukacyjnych-dzieci-i-mlodziezy-z-ukrainy-przyjazna-szkola-na-lata-2025-2027

Zobacz nadchodzące wydarzenia!