20.11 – 20.12
Вернісаж 20.11.2025 о 19:00
Чи це доісторія, чи майбутнє після непізнаної катастрофи?
Це питання проходить крізь роботи Ани Воструховайте, створені у 2022 році, де пам’ять і передчуття, тиша й тривога сплітаються у ландшафт, який неможливо визначити ні в часі, ні в просторі. У цих пейзажах ніби зберігається подих події, про яку вже ніхто не говорить уголос — лише земля пам’ятає її ритм.
Воструховайте досліджує стан «після» — коли матерія ще пам’ятає людський дотик, але вже починає говорити власним голосом. Її візуальна мова поєднує живописну чутливість із цифровою естетикою — ніби сама природа стала екраном, що зберігає й відтворює пам’ять. У цих роботах органічне та штучне співіснують у крихкій рівновазі, досліджуючи плинність ідентичності та глибокі зв’язки між людиною й землею.
Пейзажі художниці — як шари землі, що приховують відбитки світу, який щойно зник. Їхня тиша сповнена пам’яті й напруги очікування — такої, що постає після гучного звуку. Те, що залишилося після людини, не є руїною — це спроба матерії знову знайти сенс, народити інше життя з уламків. Статичні простори Воструховайте, пустельні дитячі майданчики, де зупинився час, зберігають у собі відчуття апокаліптичної безвиході, але водночас — тихого примирення зі всесвітом, який навчився жити після втрати.
Ана Воструховайте – народилася у Вільнюсі. Художниця візуального мистецтва. У 2019 році з відзнакою захистила диплом у Варшавській академії образотворчих мистецтв на факультеті живопису. Живе і працює у Варшаві.
У своїй творчій практиці художниця звертається до тем, що постають із її власного походження, досвіду та спостережень. Її цікавить взаємозалежність людини й природи — тонкі зв’язки, подібності та взаємовпливи між ними. Одним із ключових напрямів її роздумів є вплив цифровізації — процесу, що змінює спосіб нашого сприйняття, емоційні ритми та систему цінностей.
Співпрацювала з такими інституціями та галереями, як: Академія образотворчих мистецтв у Варшаві, Галерея Промоційна, Університет мистецтв у Познані, Фундація Стефана Ґєровського, Центр зустрічі культур у Любліні, Галерея Арсенал у Познані, простір Nanazenit у Варшаві, BWA Островець-Свентокшиський, Survival Art Review у Вроцлаві, галерея Marszałkowska 18, 63 gallery у Варшаві та галерея P420 у Болоньї.
Її роботи були представлені, зокрема, у рамках виставок Coming Out – Найкращі дипломи АСП у Варшаві, Бієнале Lubelska Wiosna та огляду Nowy Obraz. Nowe Spojrzenie. Публікувалася, зокрема, у журналі Art Maze Mag (Лондон, 2023), брала участь у створенні каталогу виставки Від абстракції до «абстракції» (Фундація Стефана Ґєровського, 2019), а також реалізовувала проєкти у публічному просторі, зокрема гобелени в Європейському парламенті в межах Головування Польщі в Раді Європейського Союзу (Брюссель, 2025) та інсталяцію Сталеве коріння в BWA Островець-Свентокшиський (2025).
